⠀
Сіно – це про нас…
Про сучасне християнство…
Про християнство, про яке доволі часто тепер кажемо, що воно номінативне…
⠀
Про християнство, яке сьогодні в багатьох аспектах втратило свою візуалізацію (і тут зовсім не про форму чи формалізацію), і дуже часто є трудно його ідентифікувати (тут про зміст) у конкретиці життя!
⠀
В житті людей, які мали би жити, а не животіти!
Бути воістину блаженними, а не займатися пієтизмом (у кращому випадку)… робити з себе мучеників, чи взагалі втікати в катакомби.
⠀
А що, ми більше не «сіль землі», не «світло світу»?!
⠀
Чому?
Запитую себе(!), чому:
⠀
всі хочуть бути успішними бізнесменами;
мож,е не завжди мільйонерами, але часто мільйонниками;
гарно виглядати зверху, чи на публіці (навіть віртуальній);
⠀
і мало хто хоче бути святим…
⠀
Чому не модно бути християнином?
(Готовий заперечити тезу про те, що не вигідно ним бути!)
⠀
Дітей хрестимо, щоб могти з ними гуляти і щоб їх не врекли;
Шлюб беремо, щоб зробити класні фотки;
Та й до Сповіді часто ходимо не для того щоб отримати Божу Любов, милосердя і досвідчити передсмак вічності, але для того, щоб заспокоїти сумління і «з чистим серцем їсти кутю чи паску»!
⠀
Ідентифікуємо себе по одному, а живемо по-іншому!
В паралельно вимірі!
На іншій планеті!
З діагнозом «духовної шизофренії»!
⠀
Даруйте, але це не про християнство!
⠀
Це не про радикальність і революцію Любові!
Це не про досвід Воскреслого!
⠀
Так хочеться щоб ми почали творити культуру святості і праведності!
Не на словах, а своїм життям!
Кожен на своєму місці!
⠀
Хочеться, щоб життя з Богом було в тренді…
Щоб християнство стало брендом!
⠀
І все це залежить від нас!
⠀
Від досвіду, осмисленості і дії!
Від якості нашого життя!
Від автентичності нашого життя!
⠀
Бо насправді нам не треба грати ролей!
Нам треба бути людьми!
Справжніми!
Бути собою!
⠀
Не хочу бути сіном!
Хочу цвісти!
Цвісти і пахнути!
⠀
Хочу бути квіткою…
Хочу бути квіткою в букеті… в оранжереї…
⠀
Тут на Землі…
⠀
І там!
⠀
В Раю!